Будівельні нормативи суворо контролюють рівень безпеки будівель, що зводяться. У разі виникнення пожежі головною метою тут стає збереження життя людей та цілісність будівлі.
Вогнестійкість відповідає за можливість конструкції створювати опір вогню та високим температурам, не втративши при цьому початкові несучі властивості протягом певного проміжку часу.
Межа вогнестійкості – це кількісний показник цього поняття. Вимірюється він у хвилинах від моменту початку вогнедії до періоду виникнення граничного стану елемента.
Оздоблення приміщень будь-яким видом гіпсокартону підвищує їхню пожежобезпеку. Адже сама по собі гіпсова сировина є негорючою. Стійкі до вогню плити використовують як конструктивний матеріал при внутрішній обробці: горизонтальній, вертикальній і похилій поверхонь.
Сучасний вогнетривкий лист являє собою прямокутний елемент з рожевим кольором на лицьовій стороні. Таке забарвлення свідчить про його термостійкі характеристики та вказує на відмінність від інших видів ГКЛ.
Складається гіпсокартон термостійкий з: гіпсового термостійкого сердечника з армувальними добавками й багатошарового щільного картону. Останній спеціально обробляється антипіренами (добавка для збільшення вогнезахисту).
Для виготовлення основи беруть особливе в'яжуче гіпсове з групою горючості Г1. Зазвичай плити випускаються з витонченою напівкруглою крайкою, яка забезпечує надійне з'єднання в процесі монтажу. Будматеріал вважається екологічно безпечним і здатним "дихати".
ВГК має стандартні габаритні розміри листів – 2500х1200 мм. Товщина його становить 125 мм. Як правило, за таких розмірів вага плити не перевищує 30 кг.
Відмінними характеристиками вогнетривкого листа стали:
висока щільність – 850 кг/м³ (у простого ГКЛ буває до 800 кг/м³);
коефіцієнт теплопровідності - 0,22 Вт/(мхК), тоді як у звичайного листа вона сягає 0,35 Вт/(мхК).
Механічна міцність ГКЛВ знаходиться на одному рівні зі звичайним гіпсовим листом, тому змонтовані конструктиви також краще захищати від прямих і сильних ударів.
Якщо пошукати, то в магазинах можна знайти вогнестійкий представник з різною формою торцевої крайки: прямої, витонченої, напівкруглої, витонченої тільки з лицьового боку.
Цей будматеріал також не позбавлений характерних вологостійких властивостей. Тому може безпроблемно використовуватися в обробці приміщень із високим рівнем вологості.

Термін межі вогнестійкості означає час, протягом якого гіпсокартонний лист може витримати вплив відкритого вогню.
Вогнетривкий виріб може протистояти вогню від 25 до 45 хвилин, залежно від фірми-виробника. При цьому гіпсова сировина не деформується протягом зазначеного часу, а після – саме руйнування відбувається поступово.
Нарівні зі звичним ГКЛ, незаймистий представник стане незамінною складовою в місцях з високою температурою або ймовірністю займання. Адже він відрізняється підвищеною стійкістю до жару та полум'я, а висока щільність його сердечника та спеціалізовані добавки – не дадуть елементу швидко згоріти.
Вогнестійкий гіпсокартон застосування знайшов у місцях з підвищеною небезпекою виникнення пожежі: евакуаційних виходах, при будівництві камінів, у вентиляційних нішах/повітропроводах, у приміщеннях, де проводяться роботи з високотемпературними приладами.
А також як компонент пасивного вогнезахисту – у громадських приміщеннях, дитячих закладах, у каркасних перегородках, кімнатах з опалювальними приладами/бойлерами.
До переваг ГКЛО відносяться:
високі вогнестійкі якості;
безпечність для людини та тварин;
екологічно чистий склад без токсичних домішок;
зручність та практичність у монтажі;
реалізація необмежених за задумом архітектурних рішень;
виключення у роботі «мокрих» процесів;
сувора відповідність будівельним нормативам;
економія на витратах захисту від вогню.
При цьому матеріал не позбавлений недоліків. У них входять:
висока ціна, порівняно зі звичайними елементами;
недостатня міцність;
велика щільність та вага;
не завжди має вологозахисні властивості.
Крім того, для монтажу потрібні спеціальні інструменти для різання – ножі, рубанки, електролобзик та інше. Оскільки армувальні волокна перешкоджають легкій обробці поверхні.

Щоб майбутня конструкція з вогнетривкого гіпсокартону протрималася якнайдовше без втрати своїх характеристик, потрібна правильна установка. Послідовність проведення робіт полягає у наступних етапах:
Підготовка основи – зачищення, знежирення, видалення плісняви.
Нанесення розмітки.
Складання каркаса з металевого профілю (рідше - дерев'яного бруса).
Безпосередній монтаж листів. Для кріплення підійдуть шурупи, а крок розташування кріплень повинен становити близько 20-30 см.
Обов'язковою рекомендацією є обробка багнетів грунтовкою з акрилу або шпаклівкою.
Далі йде вирівнювання країв за допомогою обдирного рубанка.
Завершальним моментом стає обробка поверхні шпаклівкою зверху до низу.
Для підвищення рівня вогнезахисту допустимо укладати листи у два шари, але за умови посилення каркаса.
Кабелі, електричне проведення та інші комунікації, які потрапляють під обшивку – обов'язково додатково ізолюються.
Професіонали рекомендують монтувати елементи максимально близько один до одного, а щілини обробляти негорючою шпаклівкою.
Перед тим, як придбати виріб, слід ретельно вивчити його параметри, характеристики та розміри. А також звернути увагу на вагу листа та межу його вогнестійкості.
Віддавайте перевагу перевіреним розробникам, які чітко дотримуються регламентів випуску продукції.
Залиште свій коментар про вогнестійкий гіпсокартон: особливості застосування